Присутність у мережах:
13:07 Четвер, 21 серпня 2014 року
Законодавство

Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" від 07.04.2011 № 3206

До сторінки додано: Файл 1

Актуальний документ за посиланням - http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3206-17

Метою Закону є визначення загальнодержавного механізму запобігання та протидії корупції, відповідно до міжнародних стандартів, загальносвітової практики.             

Основні положення Закону:

  1. термінологія та визначення основних інститутів узгоджені із Конвенцією ООН проти корупції та Кримінальною і Цивільною конвенціями Ради Європи проти корупції (зокрема поняття корупції, конфлікту інтересів, корупційного правопорушення);
  2. визначено широкий перелік суб’єктів корупційних правопорушень відповідно до міжнародних стандартів. До такого переліку віднесено, зокрема, найвищих посадових осіб держави, державних службовців, службовців місцевого самоврядування, суддів, військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, керівників державних підприємств і організацій, службових осіб  юридичних осіб приватного права (лише у певних випадках), посадових осіб іноземних держав або міжнародних організацій;
  3. визначено систему органів, що здійснюють заходи із запобігання та протидії корупції. На Уряд покладаються спрямування та координація органів виконавчої влади щодо запобігання та протидії корупції. Передбачено створення нового органу, відповідального за координацію реалізації антикорупційної стратегії, визначеної Президентом України. Спеціально уповноваженими суб‘єктами у сфері протидії корупції визначено прокуратуру, спецпідрозділи МВС, СБУ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах. На ці органи покладаються виявлення фактів корупції, проведення оперативних заходів, складання протоколів про адміністративні правопорушення, розслідування кримінальних справ. Крім того, передбачено, що в органах державної влади запобігання, виявлення, а у визначених законом випадках – припинення корупційних правопорушень покладаються на спеціально уповноважені підрозділи. Такі підрозділи  
  4. встановлено перелік обмежень, спрямованих на запобігання та протидію корупції, зокрема, щодо неправомірного використання наданих повноважень або службового становища, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, одержання дарунків, роботи близьких осіб, переходу на роботу у приватний сектор після закінчення роботи на державній службі, запобігання конфлікту інтересів;
  5. запроваджено спеціальну перевірку при прийнятті на роботу. Під час перевірки встановлюється достовірність відомостей щодо притягнення кандидата на посаду до відповідальності за корупційні правопорушення, щодо даних, зазначених у фінансовій декларації,  наявності корпоративних прав, стану здоров‘я, освіти, наукового ступеня;
  6. встановлено вимоги щодо фінансового контролю за майном, доходами, витратами осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Разом із тим, реалізація цієї статті потребує прийняття законопроекту про фінансовий контроль за доходами та видатками осіб, уповноважених на виконання функцій держави, в якому буде передбачено, зокрема механізм перевірки декларацій;
  7. передбачено обов’язок публічних службовців вживати заходів щодо запобігання конфлікту інтересів. Реалізація цієї норми потребує прийняття спеціального закону, у якому має бути визначено способи врегулювання конфлікту інтересів, а також механізм контролю за дотриманням цих правил службовцями;
  8. законодавчо закріплено здійснення Міністерством юстиції антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів. Фактично Мін‘юст таку експертизу здійснює з липня минулого року.
  9. передбачено вимоги щодо звітування державних органів перед громадськістю: спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики щороку готуватиме та оприлюднюватиме звіт про результати проведення заходів із запобігання та протидії корупції;
  10. з метою забезпечення прозорості у діяльності службовців заборонено обмежувати доступ до інформації щодо розмірів та видів благодійної допомоги що надається чи одержується публічними службовцями, а також розміри та види оплати праці публічних службовців, дарунки отримані ними;
  11. встановлено заборону на одержання органами державної влади та органами місцевого самоврядування від фізичних, юридичних осіб безоплатно послуг та майна, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку;
  12. передбачено обов’язкове звільнення з посади особи, яка вчинила корупційне правопорушення, пов’язане із порушенням антикорупційних обмежень, встановлених цим Законом. Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, фіксуватимуться у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення;
  13. встановлено, що акти та рішення, прийняті внаслідок вчинення корупційного правопорушення можуть бути скасовані, а угоди, укладені внаслідок таких правопорушень не тягнуть за собою правових наслідків (є нікчемними).

Збитки заподіяні корупційним правопорушенням державі, фізичним чи юридичним особам підлягають відшкодуванню в установленому законом порядку.