Присутність у мережах:
13:21 Четвер, 20 вересня 2018 року
Новини та події

Представник Ради Європи Драго Кос: «Україна виявляє найменші зусилля в боротьбі з корупцією з усіх відомих мені країн»

16.10.2010 16:16 18783
 

16.10.10 Газета/сайт: «Дзеркало тижня», Юрій БУТУСОВ  http://www.dt.ua/1000/1550/70605/

№ 38 (818) 16 — 22 жовтня 2010

www.delo.si

Представник Ради Європи Драго Кос: «Україна виявляє найменші зусилля в боротьбі з корупцією з усіх відомих мені країн»

Автор: Юрій БУТУСОВ

 «Насправді будь-яка мафія, якщо вона не має опори в уряді, — дуже боягузлива... У нас у політиці немає багатих людей. Мене часто запитують, у чому секрет. Ні, багаті депутати в нас є, але, по-перше, їх мало, а по-друге, їхнє багатство прямого стосунку до парламентської діяльності не має. П’ять, по-моєму, членів правлячої партії посадили в нас за корупцію та здирство... Під стінами нашого парламенту дуже мало автомобілів, і, я думаю, це багато про що свідчить. Рівень корупції можна зразу визначити за кількістю дуже дорогих авто біля парламенту чи Будинку уряду... Постає запитання: у кого вони все це беруть? Країна сама себе пожирає».

Ці слова президента Грузії Михайла Саакашвілі дуже чітко показують різне розуміння проблеми боротьби з корупцією в державі, де мафію ліквідовано, і в державі, де корупція є паливно-мастильним матеріалом влади.

Риторика президента України Віктора Януковича та його команди не дозволяє засумніватися в тому, що українська влада розуміє важливість і пріоритетність боротьби з корупцією. Це звучить дуже переконливо і достойне цитування на будь-якому міжнародному форумі: президент створив Національний антикорупційний комітет; голова СБУ заявив, що за корупцію до відповідальності притягнуто понад 1500 чиновників, причому переважно з діючої влади; міністр МВС веде рішучу війну з хабарниками і сотнями звільняє міліціонерів, які провинилися; у судах відкрито провадження у справах цілого ряду високопоставлених чиновників.

Проте ера милосердя дуже далека від української влади. Національний антикорупційний комітет за шість місяців роботи зібрався тільки один раз і не виявив жодної ініціативи — за винятком прес-релізів. Сотні схоплених за руку чиновників є чиновниками невисокого рангу, а головне — досі нічого не чути про судові вироки корупціонерам. Утім, один високопоставлений чиновник дійшов до суду: голова Української державної насіннєвої інспекції С.Чмир був заарештований СБУ при отриманні чергового хабара від підлеглого на суму 5 тис. дол., з його сейфа було вилучено ще 150 тис. гривень і 17 тис. дол. Восьмого жовтня 2010-го Чмира засудили до... випробувального строку терміном на два роки, причому без конфіскації майна — тобто зі збереженням хабарів! Судячи з операцій СБУ і Держмитниці, будь-який підприємець може зробити для себе висновок, що державні органи в нас нічим не відрізняються від брокерських контор. Державна податкова адміністрація вибиває спущений урядом план, як «бригади» з 90-х, що суперечить не тільки нормам законів, а й елементарному здоровому глузду, «обнуляючи» бізнес. При цьому СБУ і ДПАУ є основними структурами, які контролюють ринок «конвертації» та «оготівковування». Хабарі нікуди не поділися — просто розцінки на послуги чиновників зросли, і побори стали обов’язковими.

Проте, звісно, всі ці системні проблеми, всі численні окремі приклади можна списати на труднощі перехідного періоду. Мовляв, не все гладко в нової влади, але хто без гріха? Адже головне — наявність політичної волі, а її лідер озвучує постійно. Однак наявність політичної волі передбачає системні дії — пакет антикорупційних законів, який розроблявся і погоджувався шість років, досі не прийнятий. Відсутність боротьби з корупцією в Україні навіть на законодавчому рівні очевидна не тільки для опозиції, а й для міжнародних інститутів. Це підриває довіру до ініціатив президента Януковича, до послідовності та відповідальності його політики. Віктор Федорович виступає в Європі, говорить про безвізовий режим, про інтеграцію в європейські інститути, — тим часом очолювана ним влада провалює реалізацію Плану дій Україна—ЄС. Цей план в Україні закріплений законодавчо 12 лютого 2005 року, і його виконання контролюють уповноважені європейські організації. Отож доки президент не доб’ється реалізації Плану дій у сфері боротьби з корупцією бодай на законодавчому рівні, йому не вдасться подолати скептичне ставлення європейських чиновників. План дій передбачав конкретні терміни модернізації антикорупційного законодавства в Україні. Як неодноразово писало «ДТ», весь пакет антикорупційних законів, який мав набрати чинності з 1.01.2010 року, перенесли на 1 січня 2011 року — причому силами фракції Партії регіонів. І тепер, за даними джерела «ДТ», дуже велика ймовірність дальшого перенесення термінів прийняття антикорупційних законів або їх вихолощування.

Що думають про боротьбу з корупцією в Україні в Європейському Союзі? «ДТ» поцікавилося думкою Драго Коса — голови ГРЕКО — Групи держав проти корупції (Group of States Against Corruption) Ради Європи. Саме ГРЕКО, відповідно до Плану дій Україна—ЄС, контролює виконання взятих на себе Україною зобов’язань, зокрема реалізацію Національної програми боротьби з корупцією. Пан Кос перебував у Києві на конференції, організованій «Європейською бізнес-асоціацією» і присвяченій європейському досвіду боротьби з корупцією та реформі системи державного управління в Україні.

— Які найближчі плани ГРЕКО у взаємодії з офіційними органами України?

— ГРЕКО наразі очікує отримати додаток до Звіту України про виконання рекомендацій, що були надані під час першого та другого раундів оцінювання, який, можливо, буде затверджено вже в першому кварталі наступного року. ГРЕКО також розпочне третій раунд оцінювання України (корупційних правопорушень та прозорості фінансування політичних партій), звіт буде прийнято вже в другій половині 2011 р.

— Як ви оцінюєте результати візиту?

— Якщо ви питаєте мене про останній візит, я маю висловити серйозну стурбованість з приводу ситуації в України не тільки тому, що антикорупційний пакет не введено в дію, а ще тому, що помітна відсутність співпраці між найголовнішими зацікавленими сторонами у сфері боротьби з корупцією. Без цієї співпраці буде дуже важко почати вичерпну і всеосяжну боротьбу з корупцією в Україні. Очевидно, що президент повинен втрутитися в це питання.

— ГРЕКО розробила 25 рекомендацій для України стосовно питань подолання корупції, але лише п’ять з них було імплементовано. Як ви оцінюєте ефективність боротьби з корупцією в Україні?

— Дійсно, лише п’ять з них були виконані в повному обсязі, решта — частково. Члени ГРЕКО загалом були задоволені зусиллями України у боротьбі з корупцією, тому очікують, що й інші рекомендації будуть виконані найближчим часом.

На жаль (принаймні як я це бачу), цього не відбувається і це може означати, що Україна матиме серйозні проблеми при підготовці звіту, який буде затверджено наступного року.

— Як ви розцінюєте блокування українською владою процес набрання сили новим антикорупційним пакетом?

— Це просто ставить під питання наявність в України бажання боротися з корупцією. Можливо, можуть бути знайдені кращі рішення (ніж запроваджені в пакеті), але на даний час повинен бути реалізований хоча б цей пакет.

— З якими європейськими країнами можна порівняти Україну в плані ефективності антикорупційного законодавства?

— На даний час, порівняно з іншим відомими мені країнами, Україна виявляє найменше зусиль у питаннях боротьби з корупцією.

— Чи можливо ефективно
боротися з корупцією у країні, де не існує обов’язкового декларування доходів та видатків державних службовців?

— Існують країни, в яких немає обов’язкового декларування доходів, але рівень корупції в цих країнах не дуже високий. Проте ці країни мають інший антикорупційний механізм, ніж в Україні.

— В яких країнах – членах ГРЕКО не існує обов’язкового декларування доходів та видатків державних службовців?

— Ви навряд чи знайдете країну, де всі цивільні службовці повинні повідомляти про свої доходи. Як правило, є лише певні категорії посадових осіб, які повинні декларувати свої доходи (високопоставлені чиновники, депутати, міністри, судді, прокурори,..), — лише для підтримки підконтрольності системи.

— Чи може бути прозорою і ефективною робота правоохоронних органів в державі, де правоохоронні органи фінансуються в основному через позабюджетні фонди, які не підзвітні державному аудиту і поповнюються сотнями мільйонів доларів через так звані добровільні внески бізнесменів? Чи існує позабюджетне фінансування правоохоронних органів країн –членів ГРЕКО?

— У деяких країнах існує можливість для державних установ (у тому числі правоохоронних органів) приймати пожертвування, але в таких випадках джерела пожертвувань мають бути відомі, процедури — максимально прозорими, і в жодному разі пожертвування не повинні викликати сумніви в об’єктивності і чесності установ, до яких надходитимуть внески. На практиці пожертвування не робляться дуже часто, і навіть ті, що надходять, — не дуже великі.

— Якщо міністр внутрішніх справ будь-якої країни — члена ГРЕКО приймає в подарунок лімузин вартістю
150 тис. дол. від невідомої особи, які санкції будуть застосовані до такого чиновника?

— Залежно від національного законодавства: деякі країни суворо забороняють отримання подарунків державними посадовими особами або обмежують їх — як правило, на суму менше 100 євро як подарунок від однієї особи (на рік). Прийняття такого подарунка в деяких країнах може також призвести до відставки посадової особи. Крім того, у всіх країнах, про які я знаю, такий подарунок може призвести до відкриття кримінальної справи через підозри в хабарництві.

12 жовтня Конституційний суд України оприлюднив рішення у справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Основному Закону (конституційності) положень законів «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів). Прокоментувати це рішення, важливе в плані прийняття антикорупційного пакета, «ДТ» звернулося до Андрія Богдана, заступника міністра Кабінету міністрів України, урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики.

«Рішенням Конституційного суду України сьогодні надана відповідь численним критикам антикорупційного пакета, які говорили, що його положення призведуть до «порушення фундаментальних прав та свобод людини». Сподіваюся, що після оголошеного Конституційним судом України рішення, вже більше нічого не перешкоджатиме введенню в дію антикорупційного пакета, а президент, уряд та парламент матимуть змогу продовжити подальші антикорупційні реформи. Конституційний суд ще раз довів, що ніяких серйозних перешкод для впровадження цього законодавства немає.

Необхідно зазначити, що у зв’язку із відтермінуванням введення в дію антикорупційного пакету пов’язується критика України з боку міжнародних організацій: ОЕСР (Організація економічної співпраці та розвитку), ГРЕКО (Група держав проти корупції ), Європейського Союзу.

Антикорупційне законодавство завжди ухвалюється із серйозним опором — це зрозуміло. Але його впровадження повинно відбуватися планово — адже антикорупційний пакет фактично є базою, основою для перетворень у сфері антикорупції.

Також до базових документів у цій сфері можна віднести Національну антикорупційну стратегію, проект якої підготовлений урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики. Цей документ підготовлено відповідно до міжнародних стандартів, з урахуванням найкращих стратегій іноземних держав, на основі аналізу попередніх вітчизняних стратегій та за результатами низки національних досліджень у сфері корупції. Незабаром ми представимо цей проект стратегії для широкого обговорення громадськості та оцінки провідними міжнародними експертами».

закрити

Не пропусти
наступну новину!



Я вже з вами, дякую!