Присутність у мережах:
02:56 Четвер, 13 лютого 2025 року
Новини та події

Над чиновником має висіти, як дамоклів меч, страх – потрапити за грати

15.03.2011 08:12 2516
 
Над чиновником має висіти, як дамоклів меч, страх – потрапити за грати

Голова комітету ВР з національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко в інтерв'ю ТСН розказав про те, як зміниться життя чиновників після прийняття антикорупційного закону, чим завершився скандал з припиненням постачання харчів до армії, завдяки чому припинилися масові звільнення військовослужбовців і на чому він почав заощаджувати.

Анатолій Гриценко
grytsenko.com.ua
Анатолій Гриценко
ПРО АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ:

"Якби такий закон діяв, за минулий рік я б задекларував сімейні путівки на літній відпочинок і подарунок дружині на річницю нашого весілля – намисто і сережки".

- На 15 березня відклали розгляд антикорупційного законопроекту. Ми вже знаємо про те, що в ньому не буде передбачено декларацій витрат родичів чиновників. Тим не менше, що залишилось в цьому документі, чи ускладнить він життя чиновникам?

- Передісторію цього документу ви пам'ятаєте: 1 січня 2010 року мав вступити в дію прийнятий у 2009 році пакет із трьох антикорупційних законів, підготовлених Україною спільно з міжнародною організацією з протидії корупції GRECO (Group of States against Corruption – Авт.). Мав, але не вступив... Команда Віктора Януковича спочатку відклала на рік введення в дію цих законів, а потім ...їх взагалі скасували. Результат? З 1 січня 2010 року до сьогоднішнього дня в Україні немає системного антикорупційного законодавства. І в цьому я вбачаю не якусь юридичну чи технічну помилку – це абсолютно свідома позиція Президента.

Врешті-решт Янукович замість трьох скасованих вніс свій, один законопроект. Чи є в ньому щось позитивне? Напевно що є. Бо президент не міг повністю перекреслити всю ту роботу, яка була здійснена кількома попередніми урядами, тим більше спільно з міжнародною антикорупційною спільнотою. У законопроекті є спроба накласти певні обмеження на чиновника, зафіксувати норми кодексу його поведінки. Передбачено процедуру антикорупційної експертизи нормативних документів, інформування громадськості та інші позитивні норми.

Але – в законопроекті Януковича немає головного, що ламало би хребет корупції: немає норми про обов'язкове щорічне декларування витрат членів родини чиновника. Без цієї норми ефективна боротьба з корупцією неможлива. Крім того, в президентському законопроекті передбачене досить слабке покарання чиновників за корупційні дії. Там, де треба було прописати кримінальну відповідальність, Янукович пропонує обмежитися адміністративними штрафами... Ми з вами знаємо, що хабарі чиновникам сягають сотень тисяч і навіть мільйонів доларів, тож відкупитися в суді і заплатити 700-800 гривень штрафу – не проблема. Над чиновником має висіти, як дамоклів меч, страх – потрапити за грати, без права амністії і з конфіскацією майна. А штрафи його не лякають.

- Тим не менше, в законопроекті передбачена норма про обов'язкове декларування витрат самих чиновників – це ж можна вважати кроком вперед?

- Ні. Дивіться самі: ось, напроти парламентських комітетів – будинок уряду, де сидить Микола Янович Азаров, який, згідно з його декларацією, не дуже багата людина. Водночас читаємо матеріали журналістського розслідування, в якому говориться про те, що син Миколи Яновича – суперуспішний бізнесмен, особливо зараз, коли батько займає високу посаду. Журналісти наводять приклади родинних зв'язків прем'єра у різних фірмах, перелічують їхні землі і нерухомість у столиці, в Криму... Такі самі матеріали оприлюднені про родичів президента, членів уряду, народних депутатів, губернаторів, мерів міст... Питання поставлені, а відповідей нема?! Так от, і після прийняття цього закону чиновник на папері виглядатиме бідною людиною, а його родина, завдяки владним повноваженням і хабарам, збагачуватиметься – дружина, брат, сват, кум... На них реєструють підприємства і банки, маєтки і землі, літаки і яхти...

Якби Янукович хотів і не боявся цього уникнути, він би відстояв тверду антикорупційну позицію в Конституційному суді, який у жовтні минулого року постановив, що декларування членами сім'ї чиновника витрат є обмеженням їхніх прав. Це просто маразм. У Франції, Німеччині, Польщі, Чехії, Сполучених Штатах це не є обмеженням прав, а в Україні чомусь є. Це ще раз підтверджує дві очевидні речі: по-перше, боротися з корупцією Янукович не буде; по-друге, Конституційного суду в Україні нема.

- Починаючи від якої суми видатки мають фіксуватися в декларації? Як на практиці буде відбуватися декларування витрат чиновників?

- Ці питання ще остаточно не вирішено, тому це одна з причин, чому документ відклали на третє читання. Як на мене, враховуючи масштаби цін і хабарів в Україні, декларувати треба витрати від 1000 доларів і більше. Щоб контролювалися всі ключові покупки. Не треба, щоб чиновник протягом року накопичував тисячі чеків, де він купує хліб, молоко, ліки, бензин і т.ін. Треба, щоб декларувалися серйозні речі – транспортні засоби, квартири, маєтки, земля, дорогоцінності, акції підприємств тощо.

- Депутати також входять до категорії чиновників. Якщо припустити, що цей закон уже діє, що б ви задекларували за минулий рік? У вас були покупки на суму більше тисячі доларів?

- Хм... Дайте подумати. Меблів цього року ми не купували, побутову техніку чи апаратуру також. На ремонт машини хіба що... Хоча ні, до 8000 гривень там не дійшло (взимку шини замінив). Одразу й не згадаю.... Очевидно, сімейні путівки на літній відпочинок і подарунок дружині на річницю нашого весілля – намисто і сережки...

- Діаманти?

- Ні, не діаманти. Чорний агат і бронза. Юлі до смаку не щось таке "царсько-блискуче" з купою дорогого каміння, а оригінальне, зроблене з душею. От ще пригадав: закон також вимагатиме декларувати подарунки, вище певної суми, яку мають затвердити в третьому читанні остаточно. Мені на день народження друзі подарували дві картини, вочевидь, мав би й їх задекларувати...

- Тож, 15 березня законопроект буде прийнято остаточно?

- Не знаю. Я за нього не голосуватиму, про причини я вам сказав. Утім, опозиція Януковичу не заважатиме – нехай приймає свій закон і несе за нього відповідальність.

Анатолій Гриценко
grytsenko.com.ua
ПРО ПЕНСІЙНУ РЕФОРМУ:

"Я чув від представників силових структур, що попередньо уряд сприйняв більшість їхніх застережень, які провокували звільнення, і начебто готовий вилучити відповідні норми із законопроекту"

- Давайте поговоримо про пенсійну реформу – зокрема про ту її частину, яка стосуватиметься військових. Коли документ розглядатимуть у Раді?

- Існує законопроект, який був внесений урядом і який налякав усіх, як цивільних, так і військових. Люди побачили в документі суттєве звуженння своїх прав. Після цього уряд оголосив всенародне обговорення. Чим воно завершилося? Поки що нічим. Які можливі варіанти? Перший – уряд врахує ті застереження, які були висловлені в ході обговорення, і внесе на заміну інший законопроект. Тоді ми й побачимо, які він містить загрози. Другий варіант – уряд залишиться на старих позиціях і проштовхуватиме через парламент свій перший варіант закону. Якщо так станеться, то виникає справедливе питання: а для чого тоді гралися у «всенародне обговорення»? З іншого боку, якщо врахувати всі зауваження, які висловили громадяни і профспілки, то від реформи нічого не залишиться.... Уряд зараз у складній ситуації. Він став заручником своїх непродуманих і незграбних дій.

- За чутками, військові, налякані можливими змінами у їх соціальних правах після запровадження пенсійної реформа, почали масово звільнятися, це так?

- Наскільки мені відомо, з міліції звільнилося понад 7000 людей. Керівник Управління державної охорони письмово попередив, що в разі прийняття цього законопроекту, 70% найпрофесійніших співробітників УДО звільняться. Зараз вони не звільняються – чекають. Я би також радив досвідченим офіцерам зачекати. Думаю, парламент не допустить драконівських змін, які болюче вдарять по людям у погонах. Також я чув від представників силових структур, що попередньо уряд сприйняв більшість їхніх застережень, які провокували звільнення, і начебто готовий вилучити відповідні норми із законопроекту.

- Про які саме норми йдеться? Чи є серед них норма, згідно з якою військовослужбовці, які відслужили 25 років, мають чекати своїх пенсійних виплат до того часу, поки їм виповниться 60?

- Ні, такої норми й не було, то все чутки. Насправді пенсійної реформи – продуманої, системної – у тому проекті, який був розроблений Тігіпком і внесений Азаровим, немає. За мету ставиться збалансування Пенсійного фонду. Але ті цифри, які подає уряд у якості обгрунтування цієї "реформи", не є переконливими для людини, яка в них розуміється. Приміром, за розрахунками Сергія Тігіпка, у разі прийняття закону, в 2010 році Пенсійний фонд брав би менше дотацій з держбюджету на 1,8 млрд. грн. Тоді я скажу таке: якщо 1,8 млрд. - це ціна тих болючих змін до пенсійного законодавства, які пропонуються, то краще не морочте людям голову. Якби мене запитали, я б назвав 10 статей витрат, на яких можна зекономити набагато більше. Як депутат, я звернувся до уряду з проханням надати розрахунки: як у наступні роки – 2012, 2013, до 2020 включно – ваші пенсійні зміни вплинуть на бюджет Пенсійного фонду? І отримав відповідь: таких розрахунків в уряді немає. Що це означає? Що реформу насправді ніхто не продумував і не прораховував?! Приїхали... Тож уся ця "реформа" робиться під тиском МВФ, як умова для надання чергових кредитів, нічого більше.

- Тим не менш, пенсійну реформу проводити треба. У вас є бачення – як саме?

- Реформа потрібна, в тому немає сумнівів. Перше, що потрібно зробити – щоб максимальна пенсія перевищувала мінімальну в 10 разів, а не в 75 разів, як зараз! Причому, це має стосуватися усіх пенсіонерів, і майбутніх, і нинішніх. Для цього треба внести зміни до Конституції. Друге – розмір пенсії має залежати, по-перше, від трудового стажу (хто більше працював, у того більша пенсія, це справедливо), по-друге, від розміру зарплати (хто отримував більшу зарплату, а значить більше робив внесків до ПФ, той отримує більшу пенсію, це теж справедливо), і по-третє, має бути 10% надбавка до пенсій за особливі, небезпечні для здоров'я людини, умови праці (атомна енергетика, шахта, хімія, небезпечні військові професії тощо, бо таким пенсіонерам потрібно більше коштів на ліки). А зараз у нас ті, хто працювали 15 років, 30 років, чи 50 років, отримують практично однакову пенсію. І це не справедливо. І ще одне – треба збалансувати бюджет Пенсійного фонду. Пенсійних внесків, які робляться і роботодавцями, і працівниками, має бути достатньо, щоб коли людина завершила працю, вона гарантовано отримала пенсію. Сьогодні ж ПФ не може гарантувати ці виплати, тому що не має достатньо коштів.

- Коли можна очікувати введення в дію пенсійної реформи?

- Якщо вірити останнім заявам урядовців, Янукович хоче ввести в дію цей закон протягом місяця. Тігіпко каже – з першого травня. Такий собі святковий подарунок...

ПРО ХАРЧУВАННЯ В АРМІЇ:

"Цього року тендеру на продовольче забезпечення солдат не буде – проштовхнуть «свого» одного виконавця"

- Щойно вщух скандал, повязаний з припиненням постачання продуктів до окремих військових частин через борги Міноборони. Інцидент вичерпано, солдати вже не голодують?

- Проблема не в голоді, проблема в абсолютній безпорадності керівництва Міноборони і в намаганні просувати чиїсь приватні інтереси. В 2007 році, коли я був міністром, ми відмовилися від нарядів на кухню, чистки картоплі, ліквідували тисячі посад в системі продзабезпечення, віддали це приватним структурам на основі тендерів. Це правильна система, яка вже діє в усіх передових арміях, в тому числі впроваджується зараз у Російській Федерації. Росія вже перевела 130 тисяч солдат на такий спосіб харчування. Щоб солдат овлодівав зброєю, був на полігоні, а не ходив у наряд, не чистив картоплю, не мив на кухні котли. Це не його, він – воїн, а не посудомийка. Прийшов Єжель і одразу ж почався перерозподіл ринку продовольчих послуг. Одні компанії почали викидати, інші – з величезними вухами лобізму – просовувати. Про це доповідали Азарову, Клюєву, іншим високим чиновникам, але проблема не вирішена. Потім виявляється, що минулий 2010 рік не закритий фінансово. Тим компаніям, які харчували солдат, Міноборони не заплатило за їхні послуги 120 млн. гривень. І Єжель на це цинічно каже: "Гроші вам ніхто не віддасть "на блюдєчкє з голубой кайомочкой", ідіть до суду". Як можна так ставитися до підприємців? Тож зараз вони судяться. У березні місяці мав бути тендер на продовольче забезпечення солдат у 2011 році. Ті компанії, яких обманули, участь у тендері вже не братимуть. А різними махінаціями, в тому числі скаргами до Антимонопольного комітету, сам тендер заблоковано. Результат? Цього року тендеру на продовольче забезпечення солдат не буде – проштовхнуть «свого» одного виконавця. Залишиться одна компанія, яка комусь дуже цікава, яка харчуватиме солдат за завищеною ціною. Отака зараз ситуація. Колись, сподіваюся, правоохоронні органи дадуть належну оцінку цьому лобізму за рахунок держави...

- А зараз хто харчує солдат?

- Коли "зависло" продовольче забезпечення, уряд звернувся до парламенту з проханням продовжити договори до 31 березня. Парламент проголосував за це рішення, дозволивши продовжити договори з компаніями, з якими Міноборони працювало у 2009-2010 роках. Якщо міністр оборони письмово через своїх чиновників запевняв ці компанії, що з ними розрахується, то він має тримати слово. А з телерепортажів дізнаємося, що частині солдат видають сухі пайки. Проблема нікуди не ділася і порядок не наведено.

Анатолій Гриценко
grytsenko.com.ua
ПРО КАДРОВІ ПЕРЕСТАНОВКИ В УРЯДІ:

"Зайдіть у будь-яке міністерство – жодне з них не знає, які в нього функції"

- Чи завершилися чистки в Кабміні на адмінреформі, яка була проведена упродовж останніх трьох місяців?

- Адмінреформа пішла не за тим сценарієм, який Президент проголосив. Коли в середині грудня оприлюднили указ Президента, реформу подавали як швидке скорочення хабароємних функцій держави і так само швидке приведення державного апарату в робочий стан. Все це зупинилося. От подивіться, пройшло вже три місяці, але обіцяних чотирьох законопроектів для впровадження адмінреформи ("Про Кабінет Міністрів", "Про центральні органи виконавчої влади", "Про державну службу" і "Про державні регулятори і природні монополії") так і не прийнято. А два з чотирьох взагалі ще не написані як проекти?! Тож законодавче забезпечення адмінреформи зупинилося. Зараз зайдіть у будь-яке міністерство – жодне з них не знає, які в нього функції. Чекають нових законів, понад три місяці! Що це означає? Якщо немає затвердженого положення, тобто переліку функцій, які має виконувати міністерство, немає оргштатної структури, немає чисельності, немає розподілу посад, не визначено, яку зарплату передбачає робота на тій чи іншій посаді... Все зависло, хаос і суєта. А що ж робиться? Йде скорочення чиновників. Але замість того, щоб скорочувати тих людей, функції яких скасовано, скорочують чохом – на 30% в усіх структурах. Це ж дурниця, гірше якої не можна було придумати. Адже є певні державні органи, де треба збільшити чисельність відповідно до нових функцій. Є такі, які взагалі треба звести до нуля. Є структури, які треба скоротити на 10% чи на 90%. Не можна всіх під одну гребінку чесати. Коли так робиться – вимивається професійний склад державного апарату.

А тепер про апарат Кабміну. Місяць тому його дійсно скоротили на 50%. Якщо зайдете в будівлю на Грушевського, то побачите там багато порожніх кабінетів. На жаль, і тут допустили масу помилок. Апарат Кабміну насправді був досить професійним. Це люди, які найменше залежали від політичних факторів, вони просто працювали. Зараз апарат став мало дієздатним. Тому що коли скорочували людей, знову ж таки, робили це не завжди логічно. Наприклад, залишили господарчий підрозділ, підрозділи, які працюють з пресою, з Верховною Радою, службу прем'єра, їх не чіпали. А от тих професіоналів, які проводили аналіз і експертизу проектів рішень уряду, – їх якраз скоротили найбільше. Із понад 400 залишилося близько 200 чоловік. Більшість з них об'єднали в один департамент експертизи. Причому, по кілька управлінь в одне. Умовно кажучи, тепер одне управління займається і космосом, і митницею, і промисловістю... Люди розраховували, що підуть працювати у профільні міністерства і підсилять їх роботу, але там не затверджена структура і перелік функцій, про що я вже казав. Тож пішли на облік у центри зайнятості. Це – нерозумне рішення.

- Самому Азарову нічого не загрожує?

- А хто зараз Азаров? Формально він називається прем'єр-міністром України, нібито очолює найвищий орган в системі виконавчої влади. Та на що він впливає? Майже ні на що, хіба лише на фінансовий блок, на казначейство... А той законопроект про Кабмін, який внесли в Раду і вочевидь скоро приймуть, взагалі по суті скасовує посаду прем'єра. Посадіть себе умовно у крісло Азарова. Припустимо, ви бачите, що один з ваших міністрів аморальний, краде, не справляється з обов'язками. Але вас позбавили правa навіть ініціювати його відставку перед Президентом. Далі: припустимо, у вас є урядова команда, з якою ви працюєте, проводите засідання, ставите завдання... Раптом включаєте Інтернет і читаєте: президент звільнив такого-то міністра, чи віце-прем'єра, і вашої думки він не питав... Як працювати голові уряду в таких умовах? Президент отримує право без консультацій з прем'єром звільняти будь якого віце-прем'єра, будь-якого міністра, будь якого керівника відомства, і так по всій вертикалі – аж до губернаторів і голів районних адміністрацій. Як людині Миколі Яновичу можна співчувати, але чому він так покірно дозволяє знищувати уряд як самостійний орган? Адже йдеться про недовіру президента до "свого" ж уряду. Прем'єра як політичної фігури уже не існує.

ПРО ОСОБИСТЕ:

"Дітям кажу, як колись мене батько вчив: виходите з кімнати – виключайте світло"

- Останнім часом різко зросли і продовжують підвищуватися ціни на бензин. Ви на собі це відчули?

- Цього не можна не відчути. Буквально на очах ціни змінювалися з 7 на 8, з 8 на 9, а зараз бензин А-95, яким я користуюся, уже коштує 9,40 гривень за літр... По мені це вдарило меншою мірою, ніж по водіям, які їздять щодня. Сідаю за кермо своєї "хонди-акорд" лише на вихідні.

- А по буднях ви користуєтесь службовим транспортом?

- Так, як голова комітету я маю службовий автомобіль. Але й тут відчуваються високі ціни на пальне: почали виділяти менший ліміт бензину на день, тому із своєї зарплати додаю водієві гроші на бензин. І коли чую заяви урядовців про те, що треба підняти ціни до 10,20, 10,50 гривень за літр... Можливо й треба, але тоді піднімайте зарплати і пенсії, щоб люди могли цим користуватися. Адже вартість бензину у нас майже зрівнялася з європейською і стала набагато більшою, ніж в Америці, у той же час, зарплати і пенсії у нас нижчі в кілька разів – як людям жити? Бо паралельно з бензином дорожчає і все інше, адже транспортна складова є в ціні кожного товару. Крім того, ми з вами отримуємо квитанції з підвищеними тарифами на житлово-комунальні послуги, на газ, світло, звязок...

- До речі, на скільки більше ви будете платити за власну квартиру після подорожчання, вже підрахували?

- Точно вам не скажу, цим більше опікується дружина. Але знаю, що ця сума мінімум удвічі вища за ту, яка була, скажімо рік назад. І вона помітно б'є по гаманцю. Дітям кажу, як колись мене батько вчив: виходите з кімнати – виключайте світло. Воду також вчимо економити. Водночас, маємо дати дітям гідну освіту, не можемо відмовитися від витрат на лікування – на жаль, усі хворіють. Два тижні тому в дітей був грип, я пішов у аптеку, купив стандартний набір ліків – і заплатив понад 1000 гривень! Що це означає? Що моїй мамі, яка отримує пенсію 820 гривень, уже б не вистачило на це грошей! Звісно, якби я їй не допомагав. Уже восьмий місяць тато лежить прикованим до ліжка, постійно потрібні ліки і допомога. В кожній сім'ї є такі проблеми...

- Чи думали вже, на чому можете зекономити?

- Будемо економити на відпустці, відклали ремонт квартири, вже вкотре... Старша донька два роки тому купила квартиру, але так у неї й не переїхала – ви знаєте, як зараз здають квартири в нових будинках? Саму лише "коробку", без столярки, підлоги, без сантехніки. На все це потрібні чималі кошти, але я не в змозі їй допомогти...

- Зарплата депутатів складає близько 15 тисяч гривень. Вам особисто цього вистачає на життя?

- Гріх жалітися, адже мільйони людей живуть у набагато гірших умовах. У мене і в дружини високий рівень освіти, достатньо професійного досвіду, щоб не загубитися в цьому житті, за будь-яких умов. Але, знаєте, різним може бути життя. І мені за 53 роки по-різному жити довелося. На початку 90-х зарплата підполковника, кандидата наук, складала 15 доларів (пам'ятаєте, коли ті мільйоно-карбованці знецінювалися щодня) – і це на чотирьох! І вижили тоді. Саме вижили...

Але обов'язок держави – створити умови, щоб люди не виживали, а розвивалися. Не повинна людина мріяти лише про те, щоб у неї була їжа на столі і дах над головою. Потрібні кошти на освіту, професійний і культурний розвиток, і батьків, і дітей – ось у цьому більшість населення зараз обмежена. Значить, держава не виконує свої функції, якщо на багатій землі живуть бідні люди.

 

Інтерв'ю взяла та підготувала Наталія Мелещук.

закрити

Не пропусти
наступну новину!



Я вже з вами, дякую!
Error