Антикорупційний закон: або зло викорінять, посадивши до цюпи армію нечесних чиновників, або ж посадовці пристосуються до “драконівських” норм документа

Традиційна українська гостинність і бажання віддячити вже нині можуть стати незаконними, якщо парламент ухвалить проект закону про засади запобігання і протидії корупції в Україні. Новий закон забороняє чиновникам брати подарунки від підлеглих. Документ має стати біблією у боротьбі з корупціонерами та поставити крапку на цьому ганебному явищі для сучасної України.

Презент у понад 450 грн – злочин

Отже, окрім держслужбовців усіх щаблів і мастей, суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення є й народні депутати України та їхні помічники-консультанти, депутати місцевих рад, посадові особи місцевого самоврядування. Про суддів, митників, прокурорів, правоохоронців, податківців і службовців Збройних сил України й говорити не варто – усім їм брати подарунки буде заборонено. Законопроект прописує, що можна “приймати прояви гостинності та дарунки (пожертви), якщо вартість таких дарунків не перевищує 50% мінімальної зарплати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вартість таких дарунків, отриманих з одного джерела протягом року, – однієї мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня поточного року”.

Утім цей дарунок не може бути подарований за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, якщо особа, яка робить дарунок (пожертву), є підлеглою обдаровуваної особи, в інших випадках, якщо особа одержує дарунок (пожертву) у зв’язку з використанням нею службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей. Водночас подарунки вчителям і лікарям хабаром вважатися не будуть.

Як усі норми будуть втілені на практиці – поки що уявити важко. Суспільству, а насамперед самим посадовцям, добре відомо, яка давня традиція дарування. Похід до посадовця для людини, якій треба вирішити певні питання, буде даремним без пакунка або домовленості про певну винагороду за сприяння.

Згідно із законом, дарування презента вартістю більш ніж 450 грн (саме стільки сьогодні становить половина від мінімальної зарплати) вважається злочином. Можливо, на найнижчих щаблях владної вертикалі на цю норму ще будуть зважати, але як бути владоможцям найвищих ешелонів влади, де подарунки обчислюються сумами із багатьма нулями і в іноземній валюті? Але полишимо глобальний рівень корупції – осягнути його масштаби неможливо передусім через те, що подібні справи робляться таємно від громадськості, а дарувальники й обдаровані у 99% залишаються безкарними, бо чиновників такого рівня не годиться карати.

Практика доносів?

Звернімо увагу на корупцію на місцях. До прикладу, хто і як оцінюватиме, чи подарунок або пожертва подаровані посадовцю від щирої душі чи з умислом, щоб потім обдарований посадовець скористався своїми повноваженнями і  вчинив порушення в інтересах дарувальника? Плутанини вже в одній цій нормі достатньо.

Окрім того, законопроект передбачає практику доносів, прописуючи, що в разі виявлення правопорушень чиновники мають “у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції”.

Забороняється органам державної влади, органам місцевого самоврядування одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно послуги та майно, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами України. Щоправда, незрозуміло, як буде з меценатством у культурі та освіті.

Буде запроваджено також і фінансовий конт­роль за держчиновниками шляхом подання ними відомостей про майно, доходи, витрати кожного року. “Коли закон (про корупцію – “Пошта”) набуде чинності, за “дрібні” подарунки, наприклад, пляшку коньяку лікареві, залучати до відповідальності вже не будуть. Адже десь ми ризикуємо півкраїни пересаджати!” – заявив заступник голови комітету ВР з питань боротьби з оргзлочинністю Олександр Буджерак.

Він каже, що новий закон змістить акценти в боротьбі з корупцією – головним фронтом роботи стануть не дрібні чиновники (яких, проте, далі каратимуть), а міністри і їх заступники, керівники обласних та районних адміністрацій.

Отже, чи вдасться викорінити хабарництво з інституцій української влади, наразі не відомо. За роки незалежності та упродовж радянського періоду хабарництво та обдаровування людей на посадах настільки увійшло в наше життя і стало нормою, що жити без цього явища, видається, буде просто неможливо. Відтак напрошуються два варіанти розвитку подій – малоймовірний і правдоподібний. Перший полягає у тому, що влада дійсно викорінить корупцію, посадивши до в’язниць чималу армію нечесних на руку чиновників.

Другий варіант більш реальний – чиновники просто пристосуються до “драконівських” норм антикорупційного закону, все залишиться так, як і було досі.

“Пошта” поцікавилася в колишніх перших осіб Львівщини, які подарунки отримували вони у час перебування на високих посадах.

Микола Кміть,
голова Львівської облдержадміністрації у 2008 – 2010 рр.:

– Пам’ятаю, як голови райдержадміністрацій подарували мені дуже гарну вишиванку. У мене багато вишиванок, але ця найулюбленіша. Коли я дивлюся на неї, згадую, хто мені її подарував. Узагалі, у Львові це не прийнято (робити чиновникам дарунки – “Пошта”). У мене було два дні народження на посаді голови ОДА. То на одне з них мене узагалі не було у Львові, а на друге я був. Пам’ятаю, про це навіть газети писали, скільки випили і з’їли. Такий прийом не є витратним для того, хто приймає. Хтось несе книги, хтось картини, ікони, але не старовинні.

Прийняття цього закону не обмежить корупцію як таку. Не це головне. Те, що перестануть дарувати, то буде дуже комфортно для голів адміністрацій чи міністрів, бо, повірте, вони не чекають на ці подарунки упродовж цілого року. Але люди приходять тебе привітати і перед ними є дилема: що подарувати, якщо їх запросили? Тому, щоб не підставити того, до кого йдеш на день народження, треба буде дарувати щось таке символічне. Може різко зрости купівля книжок, наприклад, або алкоголю. Коли був головою ОДА, ми з іншими губернаторами подарували Вікторові Ющенку керамічний набір виробництва Миргородського керамічного технікуму. Він колекціонує такі речі. Якщо я щось і дарував, то це не були коштовні речі.

Вважаю, що корисною була б декларація про видатки для всіх громадян України. Це був би значно потужніший крок, який би збільшив доходи бюджету. Антикорупційний закон, який забороняє робити дорогі подарунки, більше потрібний для захисту держслужбовців, бо міф про те, що вони беруть дорогі подарунки, значно перебільшений.

Олександр Сендега,
голова Львівської облдержадміністрації у 2003  – 2004 рр.:

– Передусім треба звернути увагу на ставлення самої людини до таких речей. Переважно приводом для дарування може стати день народження. Мені завжди було неприємно дивитися на великі черги до робочого місця тої чи іншої посадової особи у день її народження, аби доступитися до неї і щось їй подарувати. Коли був головою Залізничної райадміністрації Львова, до мене теж вишиковувалися черги. Я цього категорично не сприймаю. Завжди ставив себе на місце такої людини і зробив для себе висновок, що в мої дні народження мене на роботі не буде. І з 1995 р. і донині на роботі мене в цей день немає. Раніше брав відпустку на тиждень – мене не було, і люди мали спокій. На день народження запрошую своїх приятелів, з якими вчився, і у вузенькому колі відзначаю це свято.

Навіть коли був головою ОДА і у мене була кругла дата, зібрав невелике коло людей у камерному місці, а не в фешенебельному ресторані. Вечір вів я сам, про кожного сказав, що він у моєму житті значить і що доброго зробив. Ми кілька годин посиділи і розійшлися. Так є і досі.

Нині на підприємстві, яке очолюю, усно дозволив, що людина у свій день народження може не виходити на роботу, аби самій не хвилюватися і не хвилювати інших. Так само у цей день роблю я. Про це вже всі знають, і ніхто у день мого народження не приходить до мене на роботу з якимись дарунками, бо цього не приймаю і не сприймаю. Тому в нас нема пиятик на підприємстві – усе це ліквідовано. Коли у мене був ювілей на посаді голови ОДА, мені зателефонував тодішній Президент Леонід Кучма і питає: “Ти чому не на роботі?” Пояснив йому, що у свій день народження я ніколи не є на роботі, і мотивував свій вчинок. Він сприйняв це досить добре, сказав: “Я вперше про це чую”. Стосовно цього антикорупційного закону, то ми приймаємо багато законів і багато норм у нашому суспільстві присутні. Норма закону, поведінки вибудовує суспільство як потребу. Але якщо думаємо, як цей закон обійти, то ніколи не наведемо порядку. Це має стати нормою життя. Добре, що приймають такий закон, бо є хвороба і її треба лікувати. Інше питання, які будуть закладені механізми у законі, щоби після порушення наступало покарання.
 
Мирослав Сеник,
голова Львівської обласної ради у 2006 – 2010 рр.:
– Безумовно, перебування на такій посаді завжди пов’язане з офіційними чи неофіційними зустрічами, де відбувається обмін подарунками. Завжди треба розуміти, яку посаду ти обіймаєш, і тому подарунок не має бути викличним, а має бути скромним, тематичним. Безумно, коли йдеться про твоїх підлеглих, треба завжди старатися, щоб не приймати їхніх подарунків, але й не ставити їх у незручне становище. Треба зробити так, щоб вони розуміли, що не бажано цього робити. А коли йде мова про офіційні зустрічі, то їхні протоколи є відпрацьовані і подарунки зводяться до символічних – якийсь альбом краю тощо.

У моїй практиці не було такого, щоб я дарував чи отримував дорогі подарунки, які обраховуються кількома тисячами гривень. Ви знаєте, ситуація в Україні таки міняється. Відслідковую ці тенденції і під час святкувань, дарувань подарунків стає все менше і менше. Суспільство перехворіло цим. Нині керівники намагаються у свої дні святкувань не бути на роботі і не створювати прецеденту. І тієї культури поводження є більше. Якщо закон приймуть, люди ще більше змінять свою поведінку.

Ярослав Іваночко "Лвівська пошта"